Неділя, 30 березня 2008 р.

28 днів потому

28 днів без записів на блозі. Перша асоціація - це фільм Денні Бойла "28 днів потому". Пам'ятаєте початок? Головний герой прокидається в порожній лікарні, виходить на пусті вулиці Лондону і розуміє, що Британія вимерла завдяки дивному вірусу, який перетворює людей на мутантів.

Так ось, мушу вам сказати, що ми не вимерли і не стали мутантами. Всі ці 28 днів у нас було, чим поділитись з Вами.

Наприклад, хотілося розказати про те, що Президент таки визначив головну загрозу національної безпеки України. Це стан інформаційного простору країни в якому, по словах пана Ющенка, проводятьcя інформаційно-психологічні кампанії. "Нарешті!", вигукнули ми прочитавши про це на Кореспонденті. Усвідомлення - перший крок до змін)

Чи про тих декілька весняних днів, які були засипані снігом. Було весело - частина-офісу прийшли на роботу в футболках.

Або про тренінг "Маркетинг вражень", який був вперше проведений на замовлення агентства професійних подій SPEAK UP. Цілий день інтенсивної роботи в групах, 20 кейсів.

Та всі ці цікавинки просто не доходили до блогу. Наша увага була зосереджена на великих проектах які я оголошу найближчим часом. Та я думаю ви самі знаєте про цей ментальний феномен - коли концентруєшся на важливих речах, можеш не помітити навіть велику мавпу, яка бігатиме перед очима. Не вірите? А перегляньте цей ролик.

Понеділок, 3 березня 2008 р.

Що ці люди хочуть?

Не можу пройти осторонь двох подій, які відбулися нещодавно. Обидві напряму пов’язані з репутацією.

Перша – трагічна. Незрозуміла ситуація навколо People Net, який нібито повів себе, як не добросовісний Клієнт. Просто кажучи – кинув, аж 40 різних компаній не заплативши за послуги. Звичайно ж бо тепер ці люди хочуть отримати свої гроші. Пишуть відкриті листи.

Друга історія комічна – Третій загальноукраїнський з’їзд Депутатів всіх рівнів Сєвєродонецку. «Це було жахливо» - так пише у себе на блозі журналістка Маряна П’єцух. Думали не головою і робили для галочки. Все. Починаючи з туалетів закінчуючи аеропортом. «Прибыв в луганский аэропорт и пройдя регистрацию на свой чартер, мы с удивлением обнаружили, что наш самолет взлетел прямо у нас на глазах», пише ще один учасник прес-туру. І лише істерика представників прес-служби Партії Регіонів: «Вы что, не понимаете, что вы делаете с Партией регионов? Вы же сводите на нет все усилия, затраченные на проведение съезда!» змінила ситуацію. Літак повернули, але «осадочок остался».

Я на 100% впевнений, що People Net не буде проводити ніякої антикризової комунікації. Тому, що а) у компанії немає на це грошей, б) вони досі ніяк не відреагували на заяву навіть на власному сайті. І Партія регіонів теж нічого не буде робити. Здається у них традиція така - «позоритись».

Відсутність голови – прямий шлях до втрати репутації. І Бог з репутацією цього Піплнету чи регіоналів. Фішка в тому, подібними діями підривається репутація цілих категорій.

Я на сто відсотків впевнений, що після історії з оператором 3G медіа почнуть працювати за принципом «Вечером деньги – утром стулья». Тому, що People Net поставив під сумнів репутацію Клієнтів. Я на сто відсотків впевнений, що сєвєродонецький з’їзд – це ще один привід ставитись до української політики, як до шоу, а не бізнесу (в сенсі справи).

Дай Боже, щоб я помилявся. Особливо, щодо першого. Політика мене давно не цікавить. Я люблю балет.